2016/08/24


2016/02/01

У понеділок розпочинається реєстрація на ЗНО-2016

У понеділок 1 лютого розпочинається реєстрація абітурієнтів та випускників шкіл для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні. Цього року процес реєстрації триватиме впродовж місяця і завершиться 4 березня 2016 року.

Особливістю проведення цьогорічного ЗНО є проведення державної підсумкової атестації з української мови і літератури, математики та історії України у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Тестування з української мови і літератури традиційно буде обов’язковим для усіх випускників та абітурієнтів. Також усі випускники шкіл мають скласти один з двох випускних іспитів у формі ЗНО: математику або історію України.

Загалом, учасники ЗНО зможуть скласти не більше чотирьох тестів з переліку предметів ЗНО, до якого включено 12 навчальних предметів: українська мова і література, історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, а також англійська, німецька, французька, іспанська та російська мови.

Реєстрація осіб, які братимуть участь у зовнішньому оцінюванні відбувається впродовж декількох етапів.

На першому етапі абітурієнти мають сформувати реєстраційну картку. Оформити її можна самостійно або звернувшись за допомогою до пункту реєстрації чи загальноосвітнього навчального закладу. Окрім загальних реєстраційних даних, учасник тестування при реєстрації має зазначити інформацію про населений пункт, де він перебуватиме у день проведення ЗНО.

Другий етап реєстрації на ЗНО передбачає надсилання до регіонального центру реєстраційних документів.

Випускники поточного навчального року після формування комплекту документів, подаватимуть його до свого загальноосвітнього навчального закладу. У свою чергу школи, формуватимуть списки випускників та надсилатимуть їх за адресою регіонального центру, який обслуговує відповідний регіон.

Особи, які є учнями або студентами професійно-технічних, вищих навчальних закладів, що здобувають повну загальну середню освіту в поточному навчальному році, або є випускниками шкіл минулих років, надсилатимуть реєстраційні документи безпосередньо до регіонального центру своєї області.

Після реєстрації для кожного учасника зовнішнього оцінювання на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти буде створена інформаційна сторінка, доступ до якої здійснюватиметься за номером Сертифіката та PIN-коду.

Також Порядком реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні передбачена можливість внесення змін до реєстраційних даних шляхом перереєстрації. Така можливість буде в учасників ЗНО до 18 березня.
Порядок реєстрації на ЗНО 2016 року
Освіта.ua
29.01.2016

2016/01/13

Старий Новий Рік 

13 січня за Юліанським календарем – переддень Старого Нового року. В українській традиції – це ще й свято Маланки, яке передує другому празнику різдвяного циклу – Василю. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки. Тому у деяких регіонах України сьогодні готують кутю, яку заправляють... смальцем. Загалом переддень Старого нового року – це час магії і ворожінь. Тому наші предки у цей день проказували спеціальні замовляння, щоб нива родила, а також щоб збільшувалася і плодилася родина. Також у старому обряді існував ще один цікавий звичай, пов’язаний зі Старим новим роком.
"Кажуть, якщо дерево не родило, а був такий звичай, що хлопчик – найменший у роду, мав йти у сад, брати сокиру, постукати по дереву і сказати: - Якщо ти не будеш родити цього року, то наступного – ми тебе зрубаємо", - розповіла РадіоМан дослідниця української звичаєвості Марія Чумарна.
Існує повір’я, що після вечері треба обов’язково зайти до сусідів і попросити один в одного прощення за можливу провину, щоб Новий рік зустріти в мирі і злагоді. Також наші предки вірили, що якщо вийти опівночі надвір, то можна почути, як Новий рік проганяє старий. А вже на сам Старий Новий рік – 14 січня українським оселями ходять хлопчики і засівають зерном На щастя! На здоров’я! На новий рік!
Первісний дохристиянський характер новорічного свята добре зберігся у традиційних звичаях та обрядах українців 13—14 січня.
На відміну від Різдва й Хрещення ці дні не відігравали важливого значення в релігійному календарі, тому в обрядовості їх майже не помітно церковних мотивів, хоча у православному місяцеслові значаться три свята.

13 січня установлене свято на честь знатної римлянки Меланії (Маланки), яка з юних років і до кінця днів своїх (померла в 439 р.) прямувала до Христа.
14 січня — свято на честь Василія (Василя) Великого (329—379) архієпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії.
Церковні джерела характеризують його як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. 14 січня — за церковними святцями — свято Обрізання Господнє (саме тоді, згідно церковних джерел, відбулося обрізання Ісуса Христа за єврейським звичаєм).
14 січня — перший день Нового року за старим стилем.

Найважливішими моментами традиційного новорічного свята в Україні середини XIX — початку XX ст. виступають: ритуальний стіл, щедрування й засівання (обходи домівок із поздоровленнями, побажаннями), ворожіння, рядження, веселощі й забави. ДалыДалі

2016/01/05

Українські традиції на Святвечір

 Святкова передріздвяна вечеря («Багата кутя», «Святвечір», «Вілія») в українців була дуже урочистою, адже свято Різдва вважалось одним із найважливіших у році. У цей день українці намагалися нічого не їсти, аж поки на небі не засяє перша зірка, адже люди вірили, що саме в цей час народжується Ісус Христос. Той, хто першим побачив різдвяну зірку, вважався найщасливішим у сім’ї.

Підготовка до передріздвяної вечері

Підготовка до святкової вечері мала всі ознаки церемоніалу та складалася з чіткої послідовності дій. Під образами на покуті стелили чисте сіно, а на нього ставили горщики з узваром і кутею і приказували: «Щоб кутя на покуть, а узвар на базар». В окремих регіонах України горщики з узваром та кутею накривали книшем (спеціальний обрядовий хліб). Потім виймали з печі кутю та встановлювали на покуті, а господиня при цьому квоктала, щоб кури наступного року добре неслися. Якщо ж у господарстві були бджоли, то аналогічну процедуру виконував сам господар. Одягнувши шапку, рукавиці, він ніс кутю та імітував гудіння бджіл: «Гу-гу-гу». На Полтавщині перед встановленням куті господар підіймав її над головою і промовляв: «Боже, щоб ячмінь був остистий та колосистий».

У хаті на підлогу стелили сіно або солому. У народі нерідко цей звичай пов’язували з легендою про народження Христа в яслах, хоча більш вірогідно бачити в ньому пережитки магії родючості. На третій день Різдва або вдосвіта на Новий рік виносили з хати солому і палили її на дорозі, біля воріт або в садку — «палили дідуха». Іноді дорослі й діти стрибали через цей вогонь. Скрученою різдвяною соломою могли обв’язувати плодові дерева, щоб наступного року був кращий урожай.Далі